Туристично-оздоровчий комплекс ТИСА

Туристический оздоровительный комплекс "Тиса"

Рахів – Гуцульський Париж


Туристично-оздоровчий комплекс "Тиса"

Місто Рахів - адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області, знаходиться на висоті 430 метрів над рівнем моря в самому центрі мальовничих гір - Карпат. Має автомобільне, та залізничне сполучення з найбільшими містами західної України ( Львів , Івано-Франківськ , Ужгород ).

 

Неподалік від Рахова, на автодорозі до м.Ужгород у XIX столітті був установлений геодезичний знак що символізує "Географічний центр Европи".

Латинською мовою тут викарбувані слова - "Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum. MD CCC LXXXVII".

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Є кілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу. Одними з перших поселенців Рахова , напевне, були гуцули з Галичини – Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.

У XIII ст . Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.

Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села. Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.

За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова. Вона була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

У тридцяті роки відомий публіцист Іван Клочурак, пишучи про гірський Рахів, назвав його „гуцульським Парижем”. У малому і напрочуд охайному місті можна було зустріти туристів із різних країн Європи.

Під час входження Закарпаття (тодішня назва – Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася визволенням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. Закарпаття у 1945 році стало складовою частиною УРСР.

Вулиці районного центру за останні шістдесят років змінилися. Їх прикрасили новобудови, житлові масиви, торгові та культурні центри. Незмінними залишилися гостинність рахівців, їхня ментальність, мовні і культурні особливості, які яскраво виграють у багатобарвному букеті Закарпаття.

Високогірний Рахів сьогодні – це майже 15-тисячне місто, в якому нараховується 2600 дворогосподарств.

Хоч у останні десятиліття у Рахові розвинулися різні галузі промисловості, однак багато його жителів не полишають селянського укладу життя. Газди міста утримують 757 голів великої рогатої худоби, 2190 овець, 27 коней, 347 кіз, 14 бджолиних сімей.

Життя на 7 полонинах організовують Василь Кокіш, Прокіп Грегірчак, Іван Котелюк, Микола Томашук.

Поряд із усім цим, Рахів відомий самобутніми талантами: музикантами, співаками, художниками, різьбярами, вишивальницями. Гуцули свято оберігають і примножують самодіяльне народне мистецтво. Прославили місто за межами України народний ансамбль гуцульських інструментів під керівництвом Петра Ерстенюка, ВІА “Край” (Іван Мисинчук), художники Іван Доробан, Микола Тушер, Василь Титор, коренепласт Олексій Вайнагій.

Своєрідною візитною карткою талантів Рахівщини служили і служать огляди художньої самодіяльності, фольклорні фестивалі, фестиваль-ярмарок “Гуцульська бринза”, свята "Гуцульщино, світку ти наш", фестивалі гуцульського мистецтва, свята румунського фольклору "Марцішор" та інші театралізовані дійства.

Детально про історію, географію, культуру, соціально-економічний розвиток гірської Рахівщини можна довідатися з веб-сторінки,
адреса якої. – rakhiv.adm.org.ua

Гуцульський Париж
Гуцульський Париж
Турмаршрути
Ціни
Контакти
Фото

 

Rambler's Top100

© Дизайн студії WEBрики

Рахов Закарпатская область Рахів відпочинок Закарпаття

оздоровлення лечение профилакторий оздоровлення

отдых в Закарпатье туризм в Закарпатье празднование Новый год